Фантастика: магiчний кристал чи криве дзеркало майбутнього?

 

Для корректного отображения на этой странице национальных букв и символов используйте UTF-8

Cаме з цЁє© тези розпочалася бесЁда нашого позаштатного кореспондента В. Дружбинського з письменником-фантастом КЁром Буличовим — учасником конференцЁ© «Фантастика. Наука. ФутурологЁя. КЁно», яка пройшла наприкЁнцЁ минулого року в КиєвЁ. КЁр Буличов — лЁтературний псевдонЁм. Справжнє Ём'я автора збЁрок фантастичних повЁстей Ё оповЁдань «Перевал», «Летнее утро», «Люди как люди», «Чудеса в Гусляре», фантастичного роману «Последняя война», сценарЁ©в науково-фантастичних фЁльмЁв «Через тернЁ© до зЁрок» та «Таємниця третьо© планети» — Ігор Всеволодович Можейко. ВЁн вЁдомий учений-сходознавець, популяризатор науки, але роботу в жанрЁ фантастики вважає своєю головною Ё рЁдною справою.

 

— Кожен, хто любить фантастику, розумЁє, що в нЁй важлива не тЁльки гострота сюжету, екстремальнЁсть ситуацЁй, а й авторська думка, мрЁя, не скута вимогами життєво© вЁрогЁдностЁ i доведена в книзЁ, у фантастичному фЁльмЁ до свого завершення. Фантастика стимулює фантазЁю людини. І пейзажЁ у свЁтлЁ трьох сонць, Ё мандрЁвки в часЁ, i кристалоподЁбний розум Ёнших свЁтЁв, i життя майбутнЁх тисячолЁть — усе це збуджує уяву. Тим бЁльше, що в хороших книгах Ё фЁльмах за всЁєю зовнЁшньою нестриманЁстю фантазЁ© завжди приховується чЁтка наукова обумовленЁсть вигадки. Так само, як за чудернацьким фасадом будинку ховається математично розрахований каркас. І все-таки, що ж таке — фантастика?

 

— Фантастика — це вид художньо© лЁтератури та кЁнематографу. Причому, не треба змЁшувати це визначення з жанром. Жанр — це детектив, жанр — це комедЁя. Фантастика обЁймає всЁ жанри. Вона i є той магЁчний кристал, через який люди в усЁ часи намагалися побачити туманне майбутнє. НайбЁльш цЁкавЁ вЁдкриття фантастЁв у галузЁ не технЁчнЁй, а духовнЁй. Геро© ГрЁна, наприклад, фантастичнЁ лише в тому розумЁннЁ, що випередили епоху. Геро© фантастики (я маю на оцЁ справжню, прогресивну фантастику) — це гЁпотези людсько© краси. АелЁта прекрасна не тому, що вона не схожа на звичайну жЁнку, а тому, що схожа на кращу з жЁнок.

НЁколи ще людство не виявляло тако© жагучо© цЁкавостЁ до майбутнього, як у нашЁ днЁ. І це зрозумЁло: темпи соцЁального i технЁчного прогресу надзвичайно зросли, горизонти розширились, яснЁше виступили вперед i сяючЁ вершини, Ё згубнЁ прЁрви. НЁколи ще не доводилося людям вирЁшувати проблеми: бути чи не бути людству? А вслЁд за цим питанням постало й Інше: яким має Ё яким може стати людство майбутнього? А значить, яке воно нинЁ? Що в ньому належить минулому, що — майбутньому? Як треба розумЁти шинЁ стародавнЁй вислЁв: «Я людина, i нЁщо людське менЁ не чуже»? Що саме слЁд вважати людським, Ё кого вважати людиною? Адже ОсвенцЁм, ХЁросЁма, Сабра i ШатЁла — також справа рук людських...

Фантастика дає можливЁсть програти всЁ уявнЁ варЁанти майбутнього: читайте, дивЁться, що на вас чекає. А головне — думайте. І ставайте мудрЁшими, вчЁться вЁдрЁзняти бенгальськЁ вогнЁ вЁд запального бЁкфордового шнура! Але таку мету ставить перед собою тЁльки прогресивна фантастика, передусЁм фантастика кра©н соцЁалЁстично© спЁвдружностЁ. У захЁднЁй же фантастицЁ переважну частину (у валовому вЁдношеннЁ) складає комерцЁйна продукцЁя, яка нЁ на якЁ високЁ цЁлЁ не замахується. Багато книг i фЁльмЁв вЁдверто реакцЁйних, автори ©х пристрасно переспЁвують варЁанти «кЁнця свЁту» або повторюють на будь-який лад Ёстеричний крик Форрестолла «РосЁяни йдуть!..».

 

— ЯкЁ, на ваш погляд, напрямки розвитку зарубЁжно© фантастики? ЗупинЁться докладнЁше...

 

— ЗарубЁжна, зокрема американська, фантастика розвивалася у повоєннЁ роки дуже енергЁйно. ПЁд впливом законЁв ринку почалася справжня гонка за новими сюжетами. Ось тодЁ i з'явилось повЁдомлення про те, що молодий промисловець Арнольд Кеннет, пролЁтаючи над ВЁрджЁнЁєю, нЁбито побачив лЁтаючу тарЁлку. ПЁзнЁше з'явився водоспад подЁбних повЁдомлень, а потЁм книги Ё фЁльми про лЁтаючЁ блюдця, про нашестя марсЁян на землю. ВсЁ цЁ ЁсторЁ© з посудом, що лЁтає, почалися в 1947 роцЁ.

Запуск першого радянського супутника викликав певний спад в американськЁй фантастицЁ. До цього весь фантастичний свЁт був, звичайно, американським i становив собою нЁби продовження американського способу життя. Раптом цей свЁт перестав iснувати... Через кЁлька лЁт виходять книги Ё фЁльми, у яких розповЁдається вже про спЁльнЁ з росЁянами, французами, поляками експедицЁ© в космос. ВсесвЁт перестав бути американським, вЁн став спЁльним...

За останнЁ двадцять рокЁв вийшов також ряд книг Ё фЁльмЁв, у яких на конкретних фантастичних сюжетах розкривається полЁтика монополЁй, дЁяльнЁсть ультраправих сил.

 

— ДеякЁ зарубЁжнЁ фантасти запевняють: майбутнє не можна конструювати за волею людини. ЗмЁст таких книг Ё фЁльмЁв не мудрящий: якщо наука сьогоднЁ вЁддає сво© сили на створення нейтронно© бомби Ё крилатих ракет, то i в майбутньому буде так. Як ви оцЁнюєте такЁ погляди ваших захЁдних колег?

 

— Фантастику — справжню, талановиту, високохудожню — завжди вЁдрЁзняв оптимЁзм. За це у всЁ часи i любили фантастику. Криве дзеркало, через яке дивляться на майбутнє деякЁ зарубЁжнЁ автори, вселяє людям страх, кличе людину назад до печер. Стверджуючи, що людство рухається до свого кЁнця, автори таких творЁв покладають вину не на певнЁ сили, не на суспЁльнЁ формацЁ©, а на саму людину, на ©© нЁбито природженЁ пороки, якЁ неможливо викорЁнити. Вони хочуть привчити людство жити з атомною бомбою в кишенЁ, вселяють думку, що не треба боятися бомби, доводять, що це вже нЁбито частина нашого життя. І радять: поспЁшайте жити! А кому мало лишається жити. тому все дозволяється.

 

— У фантастичнЁй лЁтературЁ Ё кЁно багато дЁє роботЁв. Читач i глядач уже знають, що робот, як штучна Ёстота, може бути i механЁчного, i бЁологЁчного походження, що вЁн є прообразом того штучного iнтелекту, який у майбутньому багато в чому має замЁнити людину. Як ви ставитесь до цЁє© проблеми?

 

— Думаю, що роботи — минуле фантастики, що сьогоднЁ уже є бЁльш важливЁ теми, проблеми. Адже з яким би захопленням ми не говорили про роботЁв, не можна все-таки забувати, що трудова дЁяльнЁсть людини Ё праця машини — якЁсно вЁдрЁзняються. Людина, перетворюючи природу, здЁйснює поставленЁ цЁлЁ свЁдомо, тодЁ як машина — лиш виконавець волЁ людини, знаряддя ©© працЁ. МЁрилом усЁх цЁнностей має лишатися людина.

Ми кажемо про те, що автоматизацЁя суспЁльного виробництва веде до скорочення робочого тижня. За одних соцЁальних умов це дає можливЁсть бЁльшЁй кЁлькостЁ людей ширше спЁлкуватися з природою i цЁнностями культури. За Ёнших — мЁльйони нових безробЁтних, мiльйони людських трагедЁй.

На ЗаходЁ дехто з фантастЁв на©вно вважає, що науково-технЁчний прогрес на зразок чудодЁйного компасу проведе старий корабель капЁталЁзму через усЁ рифи i мЁлини. НЁчого iз цього не вийде! Синтез першого гена не зняв проблему безробЁття. еом третього поколЁння не вберегли валютну систему капЁталЁзму вЁд потрясЁнь, скорЁше, навпаки, ще сильнЁше роз'ятрили ©х.

 

— Кажучи про стосунки фантастики i науки, не можна не вЁдзначити, що в багатьох фантастичних творах прогнозувались деякЁ науковЁ вЁдкриття, якЁ сталися пЁзнЁше. Напевне, у цьому також особливЁсть фантастики?

 

— Передбачити — значить продовжити траєкторЁю з минулого в теперЁшнє i майбутнє. Є класичний випадок, коли фантастика блискуче впоралася з своєю роллю. Наприклад, за визнанням геологЁв, оповЁдання І. О. Єфремова «Алмазна трубка» допомогло ©м у пошуках якутських алмазЁв. Пояснюється це дуже просто. Іван Олександрович був не тЁльки видатним письменником, але й крупним геологом. Але це все не значить, що всЁ фантасти зобов'язанЁ бути вченими. Наприклад, БредберЁ нЁяк не назвеш фантастом науковим. ВЁн значно ближче до казки. Науково© основи бЁльшЁсть Ёз його книг просто не має. Його, наприклад, нЁтрохи не турбує питання, чи може бути на МарсЁ атмосфера, придатна для земного жителя. І чи iснують марсЁани? БредберЁ в «МарсЁанських хронЁках» зображує, по сутЁ, не Марс, а Землю.

Такий принцип у цЁлому сповЁдують багато фантастЁв. І я, коли програю якЁсь варЁанти майбутнього, за основу беру хороше сьогоднЁшнє. У фантастичнЁй кЁнокомедЁ© «Шанс», яку ставить за мо©м сценарЁєм на «МосфЁльмЁ» Олександр Майоров, жителЁ мЁстечка Великий Гусляр вишукують елексир молодостЁ. Виникає багато смЁшних i сумних непорозумЁнь, що змушують гуслярцЁв, якЁ погналися за елексиром молодостЁ, залишеним космЁчними пришельцями на ЗемлЁ, пильнЁше, защкавленЁше вдивитися в сьогоднЁшнЁй день нашого життя.

 

— Ви згадали кЁно, i в цьому зв'язку хотЁлося б детальнЁше поговорити про зарубЁжну кЁнофантастику.

 

— Почну з американсько©. Це фЁльми — в основному мюзикли та вестерни. За справедливим зауваженням американського фантаста Бена Бови, «фантастика стала дЁйною коровою iндустрЁ© розваг». Вона населена селенЁтами i роботами, динозаврами i ящурами, суперменами Ё оборотнями, а смертельнЁ сутички мЁж ними розгортаються то в космЁчному просторЁ, то в глибинах землЁ Ё океану, то в далекому майбутньому, то в доЁсторичному минулому. Приголомшити — ось чим зайнята зарубЁжна, зокрема, американська фантастика. В цьому розумЁннЁ показовий серЁал «ВЁйни зЁрок». Це захоплюючЁ, технЁчно прекрасно зробленЁ Ё абсолютно безглуздЁ фЁльми. Б'ються космЁчнЁ кораблЁ, вибухають i гинуть цЁлЁ планети, вЁдбуваються поєдинки на лазерах, а на всьому цьому кривавому фонЁ — мелодраматична ЁсторЁйка. ВЁзуальна сторона таких стрЁчок цЁлком досконала — прекраснЁ декорацЁ©, муляжЁ тощо.

 

— Але є все-таки фЁльми, що заслуговують на увагу?

 

— Звичайно є. Ось американський фЁльм «Контакти третього виду». Вражають колЁр, звук, складнЁ комбЁнованЁ зйомки. Проте картина приваблює не тЁльки цим. ТвЁр реалЁстичний, вЁн про життя простих американцЁв, жителЁв невеликого мЁстечка. В ньому є i фантастичнЁ подЁ© — зустрЁч з прищельцями Ёз космосу. Головне ж, картина змушує думати про цЁну дружнЁх зустрЁчей тут, на ЗемлЁ, про контакти, якЁ мають налагоджувати люди.

 

— У чому специфЁка роботи над сценарЁєм фантастичного фЁльму?

 

— Це тЁльки на перший погляд може здатися, що жанр дає необмежений простЁр для фантазЁ© драматурга: сЁдай, мовляв, Ё пиши, що спаде на думку. Якщо це вЁдбувається саме так, то кЁноглядач замЁсть фейєрверка надзвичайних Ёдей, гострих сюжетних ходЁв i тонко© гри розуму у фантастичному фЁльмЁ знаходить елементарну жвачку. А чи повинен взагалЁ фантаст цЁкавитися лише космЁчними пригодами, кЁбернетичними роботами, машинами часу? Все частЁше ми переконуємося в тому, що дивовижне можна знайти не тЁльки в космЁчних далях, але i в пЁщинцЁ пЁд ногами, в краплЁ води, у нас самих.

 

— У наш час багатьох на ЗаходЁ захоплює парапсихологЁя, екстрасенсорнЁ можливостЁ людини. Як це вЁдбивається на фантастицЁ?

 

— В ЁнтересЁ людей до таких речей можна знайти перЁодичнЁсть. XV столЁття: в ЄвропЁ спалено п'ятдесят тисяч жЁнок, причому всЁ вони зЁзналися, що були вЁдьмами. XVIII столЁття: в кожному пристойному домЁ живе привид Ё багато хто з людей «бачить» його, спЁлкується з ним. ПотЁм, наприкЁнцЁ XIX вЁку Ё на початку XX з'явилися спЁрити, медЁуми... Тепер хвиля ЁнтересЁв до парапсихологЁ© на ЗаходЁ стала, менЁ здається, падати. АмериканцЁ, в усякому разЁ, в цю гру вже вЁдЁграли. ПодЁбнЁ настро©, як Ё всякЁ ЁншЁ, знаходять те чи Ёнше вЁдображення i у фантастицЁ.

 

— Ну, i головне питання, котре не можна не поставити перед фантастом: якою буде людина майбутнього? Який буде мати вона зовнЁшнЁй вигляд, що робитиме Ё почуватиме, про що буде думати, мрЁяти?

 

— СкЁльки пальцЁв буде на руках i на ногах майбутньо© людини? Яко© довжини шия? СкЁльки рук i нЁг? Навряд чи треба зупинятися на подЁбних питаннях. Головне, люди майбутнього будуть глибоко моральними. Саме тому в хорошЁй науково-фантастичнЁй книзЁ, в хорошому фЁльмЁ геро©в завжди ставлять перед моральним вибором. Повертаючись до початку нашо© розмови, хочеться додати, що фантастика — навЁть найсмЁливЁша, найкосмЁчнЁша, завжди має бути олюднена. Тягнучись до зЁрок, не будемо забувати про те, що ми виросли на ЗемлЁ. Земля для нас — початок усЁх початкЁв. І на ЗемлЁ — вЁльнЁй вЁд вЁйн i лихолЁть — нам жити в майбутньому.

 


Кир Булычев -> [Библиография] [Книги] [Критика] [Интервью] [Иллюстрации] [Фотографии] [Фильмы]



Фантастика -> [ПИСАТЕЛИ] [Премии и ТОР] [Новости] [Фэндом] [Журналы] [Календарь] [Фотографии] [Книжная полка] [Ссылки]


(с) Кир Булычев, 1984.
(с) В. Дружбинський, 1984.
(с) "Культура i життя", 1984.
(с) Дизайн Дмитрий Ватолин, Михаил Манаков, 1998.
(с) Набор текста, верстка, подготовка Михаил Манаков, 1998, 1999.
(с) Корректор , 1999.
Ваши замечания и предложения оставляйте в Гостевой книге
Тексты произведений, статей, интервью, библиографии, рисунки и другие материалы
НЕ МОГУТ БЫТЬ ИСПОЛЬЗОВАНЫ без согласия авторов и издателей.